Categories
Авторське Україна

Озеро Старе… Чи є світло в кінці тунелю?!

Крим… Один з найкрасивіших півостровів на нашій планеті… Іноді він здається якимось паралельним світом. Своєрідний неповторний клімат, дивовижні природні ландшафти… унікальні природні солоні озера, аналогів яким немає ніде в світі… Деякі з них своїм хімічним складом і корисними мінералами багатші і цінніші від вод Мертвого моря.

Чудо природы - озеро Тузлы | Очаковский портал

Озеро Старе або Тузла, як його ще звикли називати місцеві кримчани – одне з них. Розташовуючись недалеко від Перекопського перешийка Кримського півострова поблизу містечка Красноперекопськ, воно стало в деякому роді візитною карткою Північного Криму, адже має дуже давню історію, тісно пов’язану саме з сіллю.Біле золото – тобто сіль, без якої неможливе життя, тут добували ще скіфи, сармати, хазари, гуни, авари, греки, генуезці, венеціанці і інші народи, що господарювали в різний час на території Північного Криму. Сіль, видобута в тутешніх місцях, вважалася кращою в Європі. Тому і прокладений був сюди знаменитий Чумацький шлях, а вози, навантажені білими соляними кристалами, сотнями йшли на північ. У 19 столітті кримська сіль з озера Старе становила майже 40% всієї видобутої на території Російської імперії. А ще сіль цього унікального озера активно використовується в хімічній промисловості, у фармакології, медицині, оскільки має неоціненний лікувальний склад. Оскільки за хімічним складом вода в озері дуже солона, шанс порибалити в його заводях дорівнює нулю. Зате береги Старого озера можуть похвалитися багатством фауни і величезною кількістю пернатих, в тому числі червонокнижних, які прилітають сюди на гніздування.

Така ідилія навколо озера існувала ще не так давно, і могла б залишатися такою і далі, якби кримській владі в особі так званого міністра промислової політики Олександра Трояна не спала на думку ідея вивести озеро Старе з переліку об’єктів державного водного реєстру окупованого Росією Криму, а значить позбавити його всілякого захисту, і передати місцевому кримському підприємству «Перекопський бромистий завод» (ВАТ «Бром», Красноперекопськ), що спеціалізується на виробництві хімічних речовин, зокрема, бромистих сполук.

Виробничі потужності цього заводу знаходяться в безпосередній близькості біля озера Старе і вже не перший рік скидають у водойму продукти своєї переробки та хімічні відходи, перешкоджаючи його природному відновленню, порушуючи баланс місцевої екосистеми. Крім цього, завод безконтрольно здійснює забір природних багатств озера для хімічної, фармацевтичної і гумотехнічної промисловості, чим завдає непоправної шкоди навколишньому середовищу. Також характерною особливістю цього озера є те, що воно підземними водами сполучається з Причорноморським артезіанським басейном, який пролягає на території Кримського півострова, материкової України від пониззя Дунаю до пониззя Дніпра, охоплюючи Одеську, Миколаївську, Херсонську, Запорізьку області, а також частину сусідньої Молдови та Румунії. І скидаючи в озеро відходи хімічної промисловості, зокрема, бромних з’єднань, дуже шкідливих як для самої людини, так і для флори і фауни, «Перекопський бромистий завод» фактично запускає програму знищення не тільки місцевого населення – красноперекопчан, але і всього регіону. Адже вживання перенасиченої бромом води призводить до смерті, довгої і болісної.

Ось і хочеться поставити запитання так званому міністру промислової політики Криму Олександру Трояну і таким, як він, хотіли б собі і своїм дітям таке майбутнє?!