Categories
Без категорії

Новітня історія колонізації Білорусі

Фактичне приєднання Білорусі до Росії в рамках т.зв. «Єдиної держави» відбулося не за рік і навіть не за десятиріччя. Цьому процесу передували численні договори про наміри та економічна експансія Білорусі: втягування в енергетичну залежність від російської нафти і газу, руйнування зачатків ринкової економіки, тепличне економічне зростання, штучні кризи при відхиленні від визначеного курсу на зближення.

20 лет назад был подписан Договор о создании Союзного государства —  Российская газета

Але про все по порядку. Договір про створення Союзної держави Росії і Білорусі підписаний 8 грудня 1999 В Москві. Договір набув чинності 26 січня 2000 після обміну ратифікаційними грамотами між в.о. президента РФ Володимиром Путіним і президентом РБ Олександром Лукашенком.

Переговори між сторонами супроводжувалися гарячими протестами білоруської опозиції і національно орієнтованих активістів, які придушувалися владою за допомогою внутрішніх військ. Тобто мова йде про зраду Лукашенком національних інтересів Білорусі та здачу території країни окупанту.

Підписання договору стало продовженням розвитку інтеграційних процесів, закладених Договором про дружбу, добросусідство та співробітництво від 21 лютого 1995, Договором про утворення Співтовариства Росії і Білорусі від 2 квітня 1996 та Договором про Союз Білорусі і Росії від 2 квітня 1997. Спільне свято — День єднання народів Білорусі та Росії відзначається з 2 квітня 1997 року.

Проте характер політичного утворення залишався невизначеним. Під тиском власних політичних опонентів, які виступали за возз’єднання двох держав, і білоруського президента Олександра Лукашенко, який прагнув прив’язати свою надмірно слабку економіку до сильнішої російської, тоді президент Росії Борис Єльцин ініціював створення Союзу в з метою гармонізації політичних та економічних відмінностей між двома націями.

На думку деяких спостерігачів, наміром Лукашенко було також здобути велику владу, ставши президентом майбутньої російсько-білоруської федерації після смерті Єльцина через його низьку популярність. Однак після відставки Єльцина у 2000 році Володимира Путіна було обрано наступником президента Росії, що змусило Лукашенко скасувати свої плани та утримати рівновагу між незалежністю Білорусі та посиленням тиску Путіна на подальшу інтеграцію між двома країнами в Союзна Держава.

Договір про створення союзної держави Росії та Білорусі був підписаний 8 грудня 1999 року. Намір полягав у створенні такої федерації, як Радянський Союз, із загальним керівником держави, законодавчим органом, прапором, гербом, гімном, конституцією, армією, громадянством та валютою. Союз був ратифікований Державною Думою Росії 22 грудня 1999 р. Та Національними зборами Білорусі 26 січня 2000 р.

У кінці 2019 року, коли Білоруська економіка вже точно не могла триматися на плаву без російських нафти та газу за пільговими цінами, було затверджено дорожню карту більш поглибленої інтеграції Білорусі у складі Союзної держави. На перешкоді завершення утворення Союзної держави як реального державного утворення стояла позиція Президента Білорусі Олександра Лукашенка, який не бажав втрачати свою владу унаслідок ліквідації Білорусі у рамках Союзної держави.

Самопроголошений (після провальних виборів, відверто сфальсифікованих на користь останнього диктатора Європи) президент Білорусі Олександр Лукашенко в травні 2021 року заявив, що завершити створення Союзної Держави можуть вже восени 2021 року. Лукашенко зазначив, що зараз Мінськ і Москва узгодили 26 – 27 дорожніх карт з інтеграції на рівні урядів двох країн. Він також наголосив, що рішення приймуть після Форуму регіонів Білорусі та РФ в Московській області. Він має відбутися влітку. Домовленості про створення Союзної держави країни зможуть упорядкувати формально після засідання Вищої Держради.

Наразі, з аналізу висловлювань головного ідеолога СД Путіна, вимальовується приблизний формат «Союзної держави» у складі РФ, Білорусі, Абхазії, Південної Осетії. Поки мова не йде про якісь форми інтеграції в цей простір окупованих територій Донбасу, але з огляду на проведені вибори до державної думи за участі мешканців Донбасу, остаточно виключати такий варіант не слід.