Categories
Авторське Росія

Перебіжчики Путіна: зрадити – значить передбачити. Останній акт “щурячого короля”

Нападение на Навального свидетельствует, что режим Путина не слишком уверен  в собственном будущем, - The Guardian. Читайте на UKR.NET

Вправний керманич формує своє оточення завжди по «образу та подобію».

Однотипність оточення, тотожність його зі своїм психотипом – головна стратегія «довічної влади». Путін, як він сам вважає, – доволі вправний керманич, тому в ієрархічній системі путінської Росії на верхньому поверсі влади знаходяться злочинці.

Всі повинні бути замазані. Без виключення. Це необхідна (хоча і недостатня) умова для оточення «трону». На кожного є томи компромату. Від вбивств і крадіжок казенних грошей до наркотиків і розбещення малолітніх. Щоб не було куди бігти, щоб стояв на своєму посту до кінця.

У піраміді путінської влади, крім відвертих злочинців, є місце ще для однієї категорії «царевих людей». Це, так звані, «перебіжчики». На вершину влади перебіжчиків, зрозуміло, не пускають, але допуск до годівниці надають охоче. Історично склалося, що Радянська влада взагалі дуже любила перебіжчиків і охоче користувалася їх послугами. Хоча і вкрай дивувалася, що хтось може бігти до них. Так, наприклад, одним з організаторів масових репресій в СРСР був академік, член ЦВК, генеральний прокурор і постійний представник СРСР при ООН Андрій Януарійович Вишинський, прозваний за свою жорстокість «Ягуарьєвичем». Той самий Вишинський, який в 1917 році виписував ордер на арешт «німецького шпигуна» Леніна.

Кількість перебіжчиків біля кремлівської годівниці зашкалює. Колишній демократичний журналіст Володимир Соловйов, який говорив, що головне для журналіста – чесна совість. Колишній прогресивний журналіст Дмитро Кисельов. Колишній «взглядовець» Костянтин Ернст. Колишній помічник Ходорковського Владислав Сурков. Колишній непримиренний ворог Росії Рамзан Кадиров. Колишній полум’яний нацбол Едуард Лимонов. Колишній письменник Захар Прилепін. Колишній український прокурор Криму Наталія Поклонська. І далі все нижче і нижче – від гея-журналіста «на перетримці» Антона Красовського до трепетної лані Лесі Рябцевої і орденоносного Артемія Лебедєва.

«Послужні списки» перебіжчиків вражають. Той же Антон Красовський, автор безапеляційних висловів про те, що “Вакцинація має бути примусова. А будуть відмовлятися – прямо під дулами автоматів», “Якщо ти не прищепився – ти ворог народу”, великий друг і постійний гість “Ехо”, тепер директор дирекції мовлення на російській мові телеканалу RT. ВІЛ-інфікований гомосексуаліст, якого зараз величають “російським громадським діячем, журналістом, публіцистом, поетом, прозаїком, телеведучим, політтехнологом, піарником, рекламником, літературним, театральним і ресторанним критиком”.

«Майстер на всі рученята без вищої освіти»… Працював в “Независимой газете”, “Вечірній Москві”, “Комерсанті” та ін. Брав активну участь в ряді ліберальних політпроектів, пройшов шлях від блакитної тусовки в передвиборному штабі Союзу правих сил до керівництва виборчим штабом олігарха Михайла Прохорова і роллю відповідального за медіастратегію у виборчому штабі Ксенії Собчак. Думав про еміграцію, чомусь передумав і навіть намагався балотуватися на пост мера Москви з програмою впровадження “європейських цінностей” (включаючи гей-паради), висловивши готовність до боротьби з “нетолерантністю” і “націоналістичністю” москвичів. Співзасновник та Голова ради НКО “СПІД.Центр”. Веде Telegram-канал “Гей на перетримці”, користується заступництвом Сім’ї в особі Тетяни Юмашевої /Дьяченко/Єльциної, дружний з Оксаною Пушкіною і Марго Симоньян. Остання взяла і призначила Красовського директором дирекції мовлення на російській мові телеканалу RT!

Влада Кремля думає – ну ці то не зрадять. Ну не можуть же вони весь час зраджувати, справді?! Та й хто з такими людьми потім захоче мати справу? Насправді ж саме такі та й зрадять першими.

Був такий собі академік і лауреат Сталінської премії Петро Поспєлов. Один з авторів книг «Йосип Віссаріонович Сталін. Коротка біографія» і «Короткий курс історії ВКП (б)». Саме цей полум’яний комуніст і вірний сталінець писав потім для Хрущова викривальну доповідь «Про культ особистості і його наслідки» на XX з’їзді КПРС.

Оточивши себе злодіями та зрадниками, Путін сам собі закрив усі двері, які б могли вивести Росію із системної кризи. Як той пристаркуватий щур, що залишився у пустій діжці наодинці з більш молодими та амбітними щурами. І єдина перспектива такого щурячого короля – це стати «обідом».

Як говорив Шарль Моріс де Талейран-Перігор, який займав пост міністра закордонних справ при трьох режимах, починаючи з Директорії і закінчуючи урядом Луї-Філіпа: «Зрада – це питання дати. Вчасно зрадити – це значить передбачити».

Джерелоhttps://censor.net/ru/b3244287